8 червня 2026 року, у Кафедральному Соборі Преображення Господнього міста Коломия, Високопреосвященний Архієпископ Коломийський і Косівський Юліан, звершив Чин Похорону Воїна-Героя солдата відділення ударних безпілотних авіаційних комплексів 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади “Едельвейс” – Максима Попелюка, який героїчно загинув 21 травня 2026 року на Донеччині, захищаючи Українську Державу від російського агресора.
Правлячому Архієрею під час заупокійного богослужіння співслужили: благочинний Коломийського міського благочиння митр. прот. Василь Мізюк; митр. прот. Мирослав Ніньовський; митр. прот. Тарас Мойсюк; митр. прот. Володимир Озарчук; прот. Андрій Лінкевич; в. о. економа Коломийської Єпархії прот. Василь Бойчук; керівник прес-служби Коломийської Єпархії прот. Віталій Козак, протодиякон Антон Трачук та диякон Назар Ягнич.
Після відпусту Керуючий Коломийською Єпархією звернувся зі словом, у якому, втішаючи і підтримуючи батька, матір, брата та всю скорботну родину загиблого воїна, зазначив, що героїчна смерть є виконанням найвищої заповіді, про яку Христос сказав: “Немає більше від тієї любові, як хто душу свою покладе за друзів своїх” (Ів. 15, 13).
“…Ми прощаємося із юним Захисником, який віддав своє життя за незалежність, за нашу землю та за наш народ. Здається, як воїн, який бере до рук зброю, може зберегти у своєму серці таку чистоту, любов і доброту? Але справжній захисник – це не той, хто несе руйнування, а той, хто йде обороняти найдорожче, адже він іде за покликом любові. Він не завойовник і не окупант і він Захисник. І найбільше, що було в його серці – це любов. Любов, яка спонукає людину віддати найдорожче, що має – власне життя. Бо таким він був – неймовірно добрим, чуйним, відкритим і люблячим…”.
Також Архіпастир зазначив: “Немає жодного людського слова, яке б могло у цей день утішити скорботну родину, адже ця рана ніколи не загоїться. Лише Господь, якого іменують Утішителем, може в цей важкий час підтримати й заспокоїти розбите горем серце живих”.
Далі похоронна процесія урочистою ходою вирушила вулицею Івана Мазепи, після чого тіло загиблого Героя було похоронене на Алеї Слави міського цвинтаря.
Віддати шану загиблому воїну також прибули: Коломийський міський Голова Богдан Станіславський, рідні, друзі, побратими спочилого Воїна Максима та чисельні мешканці міста Коломиї.
